Інсульт – гостре порушення мозкового кровообігу.
Розмежовують ішемічний інсульт (мозковий інфаркт), який є наслідком закупорки судин тромбом, і геморагічний (крововилив).
У вогнищі ураження нервові клітини та їхні елементи не отримують живлення, стиснуті крововиливом, гинуть або їхня функція дуже різко погіршується.
Причини захворювання:
- гіпертонічна хвороба;
- атеросклероз судин головного мозку;
- психічне і фізичне напруження;
- інфекція;
- інтоксикація
Початок інсульту гострий. Характеризується плутаною свідомістю, розладом серцевої діяльності, дихання, мовлення, парезами та паралічами. Одним словом, стан хворого можна характеризувати як важкий.
Залежно від локалізації, площі та об’єму ушкоджень, рухові порушення розвиваються в одній або більше кінцівок. Якщо уражена права півкуля, то обмеження рухових здібностей буде з лівого боку і навпаки. Можна спостерігати в більшості випадків параліч кінцівок однієї половини, який спочатку млявий, а згодом переходить у типовий для інсульту параліч зі згинальними контрактурами суглобів руки, а в нозі – розгинальна контрактура. Паралізована рука приведена до тулуба, перебуває в зігнутому положенні в ліктьовому та променево-зап’ястковому суглобі, а пальці зігнуті в кулак. У паралізованій нозі через тонус розгиначів стегна і гомілки та згиначів стопи вона витягнута, є ротація назовні. Стопа ж звисає і повернута всередину, пальці підігнуті.
Реабілітацію хворих на інсульт проводять у три етапи:
- 1-й етап проходить у перші три місяці і в умовах стаціонару.
- 2-й етап пізній відновлювальний до 1 року
- 3-й етап залишкових явищ (понад 1 рік)
Цілі реабілітаційних заходів у післялікарняний період:
- нормалізація діяльності ЦНС;
- поліпшення здатності довільного напруження і розслаблення м’язів;
- поліпшення координації рухів;
- збільшення сили м’язів;
- тренування серцево-судинної та дихальної систем;
- відновлення здатності до фізичних навантажень
Реабілітаційні методи, які використовують фахівці відділення реабілітації МЦ “Партнер Плюс” Medical&Beauty”:
1. Сегментарно-рефлекторний лікувальний масаж у післялікарняний період
Лікувальний масаж проводять диференційовано, м’язи з підвищеним тонусом масажують м’якими, ніжними прийомами в повільному темпі. Атрофічні слабкі м’язи масажують більш інтенсивно. Проводиться масаж паравертебральних спинномозкових сегментів для дії на верхні й нижні кінцівки.
Самі кінцівки масажують починаючи зі здорової. Під час масажу роблять пасивні рухи паретичними кінцівками. Спочатку масаж триває 5-10 хвилин, потім тривалість до 25-30 хвилин.
2. Електроміостимуляція
Електроміостимуляція ефективна для зменшення спастичності м’язів, відновлення рухових функцій. Процедура сприяє посиленню слабких м’язів, усуненню контрактур, підвищенню загального тонусу м’язів. Електростимуляцію скелетних м’язів проводять за руховими пунктами нервів і м’язів, площа електродів залежить від розміру стимульованих м’язів.
3. Магнітотерапія
Метод впливу на організм людини магнітними полями застосовують у постінсультний період для лікування наслідків ішемічного інсульту після отримання необхідних рекомендацій лікаря. Оскільки імпульсне магнітне поле має гіпотензивні (знижує тиск) і гіпокоагуляційні властивості (зменшує в’язкість крові), метод допомагає скоротити терміни реабілітації після перенесеного захворювання.
4. Дарсонвалізація
Метод дарсонвалізації застосовують у хворих на інсульт строго за показаннями після відповідних рекомендацій лікаря. Дарсонвалізація нормалізує функції ЦНС, покращує якість сну, підвищує витривалість, що особливо важливо після перенесеної хвороби. Процедура покращує кровопостачання тканин (шкіри, м’язів), посилює обмін речовин у тканинах, посилює насичення тканин киснем, усуває застій. Позитивним впливом методу є також зниження порога чутливості больових рецепторів і зниження больових відчуттів.
5. Кінезіотерапія (підвісна терапія)
Застосовується для відновлення втрачених повністю або частково рухових функцій. Підвісна система прибирає навантаження з хребта і кінцівок, відновлює мікроциркуляцію в тканинах, покращує приплив крові до м’язів і нервів. Поліпшується проведення імпульсу в кору головного мозку, відновлює фізичні функції. Відсутність сили тяжіння в тілі дає змогу більш ефективно тренувати різні групи м’язів, переходячи згодом на важчий рівень для відновлення руху у верхніх і нижніх паретичних кінцівках.
6. ЛФК (лікувальна фізкультура)
Лікувальну фізкультуру на відновлювальному етапі застосовують залежно від ступеня порушення рухових функцій, перебігу та ступеня тяжкості хвороби.
За 1-го ступеня (легкий парез) і 2-го ступеня (помірний парез) порушень рухової функції метою є відновлення фізичної працездатності. Вправи спрямовані на нормалізацію діяльності ЦНС, рефлекторної збудливості м’язів, координацію руху, збільшення сили м’язів. Важливо приділити увагу тренуванню серцево-судинної та дихальної систем.
За 3-ї стадії порушень рухових функцій головною метою реабілітації є оволодіння побутовими навичками, а за 4-го і 5-го ступеня – самообслуговування пацієнта. ЛФК підвищує загальний тонус організму, зменшує рефлекторну збудливість м’язів, зміцнює м’язи, протидіє контрактурам. Крім того, ЛФК має позитивний вплив на всі органи і системи: ССС, дихальну, травну, а також обмін речовин, крово- і ліфовідтік.
7. Пресотерапія
Апаратна методика лімфодренажного масажу допомагає зняти набряки. Сприяє виведенню продуктів розпаду, шлаків і токсинів. Покращує мікроциркуляцію знерухомлених ділянок тіла і всього організму загалом. Забезпечує приплив багатої киснем і поживними речовинами крові в тканини, органи і системи організму. Завдяки лімфодренажному ефекту, шкіра і м’язи, а слідом і весь організм через видільну систему позбавляється від продуктів життєдіяльності клітин. Покращує самопочуття, служить оздоровленню організму
