Лікувальна фізкультура Оболонь показана практично за всіх захворювань і в будь-якому віці.
ЛФК – це основний спосіб фізичної реабілітації, в якому з лікувальною метою використовують принципи, засоби і методи фізичної культури.
ЛФК сприяє лікуванню захворювань, перешкоджає їх загостренню та ускладненням, а також прискорює шлях хворого до відновлення працездатності.
Основним засобом ЛФК є фізичні вправи, які стимулюють м’язову діяльність. Біологічна роль м’язової діяльності дуже висока, оскільки існує безпосередній зв’язок між м’язовою діяльністю та роботою внутрішніх органів, нормальним функціонуванням центральної нервової системи.
Тому зниження рухової активності має наслідки для організму у вигляді порушень його функціонального стану та появи хвороб дихальної, серцево-судинної, травної та інших систем.
Під час хвороби у пацієнта різко знижується фізична активність. Це пов’язано або з нездатністю до рухової активності (травми, переломи, інсульт тощо), або зі свідомим обмеженням фізичної активності, щоб уникнути загострень і ускладнень. Але тривалий спокій спричиняє зміни діяльності систем і організму загалом. Відсутність рухової активності посилює порушення, спричинені хворобою
Цілі лікувальної фізкультури:
- знизити негативний вплив вимушеного спокою;
- активувати діяльність організму,
- підвищити його тонус організму пацієнта;
- підвищити захисні функції та компенсаторні реакції;
- перешкоджати ускладненням і загостренню хвороби;
- відновити функціональні можливості організму; скоротити терміни одужання
Хворого адаптують до вправ поступово, підбираючи відповідні вправи, суворо дозуючи їх відповідно до характеру та клінічного перебігу хвороби. Це дає змогу цілеспрямовано впливати і змінювати функції організму шляхом відновлення уражених систем, пристосовуючи хворого до фізичних навантажень побутового та виробничого характеру.
Поступово збільшуючи навантаження реабілітолог забезпечує загальну тренованість організму, яка буде основою для відновлення працездатності хворого. ЛФК є невід’ємною частиною комплексної реабілітації, що дає змогу досягти позитивного результату за коротший відрізок часу.
Хворий бере найактивнішу участь у власній реабілітації під час виконання ЛФК.
Пацієнт вмотивований усвідомлено виконує вправи, змушуючи себе зусиллями волі подолати неприємні відчуття або лінь.
Протипокази до лікувальної фізкультури:
- важкий стан пацієнта;
- гострий період захворювання і прогресуючий перебіг хвороби;
- сильні болі;
- тромбоемболія;
- кровотеча або ризик її появи;
- висока температура тіла;
- інтоксикація;
- підвищення ШОЕ;
- злоякісні пухлини
У чому цілюща сила ЛФК?
Вона закладена природою і полягає в тому, що скорочення м’язів подразнює численні нервові закінчення, які в них закладені. І потік імпульсів із цих нервових закінчень, а також пропріорецепторів опорно-рухової системи спрямовуються в ЦНС. Вони змінюють функціональний стан ЦНС і через вегетативні центри забезпечують регуляцію та перебудову внутрішніх органів.
- Тонізувальна функція ЛФК
ЛФК покращує діяльність ендокринних залоз, стимулює вегетативні функції та обмін речовин. Що більше м’язів задіяно в рухових функціях і більше зусиль під час виконання вправ, то вищий тонізувальний вплив ЛФК. У пацієнтів виникають позитивні емоції, створюється позитивний настрій і впевненість у швидкому результаті реабілітації. - Трофічна дія ЛФК
М’язова діяльність стимулює обмінні процеси, окислювально-відновні реакції та регенеративні функції організму. У м’язі, що працює, збільшуються просвіти капілярів, посилюється приплив багатої на кисень крові та відтік венозної крові, поліпшується лімфоток. Це призводить до прискорення розсмоктування запалень і перешкоджає виникненню атрофій. - Формування компенсацій
ЛФК сприяє відновленню або заміщенню порушеної функції органу чи системи. Залежно від характеру хвороби компенсації можуть бути тимчасовими або постійними. Тимчасові компенсації виникають під час хвороби і зникають після одужання. А постійні – у разі безповоротної втрати або обмеження функції. - Нормалізація функцій
Нормалізація функцій характеризується постійно зростаючим фізичним навантаженням, унаслідок чого відбувається вдосконалення регуляторних процесів в організмі, усунення тимчасових компенсацій, відновлення моторно-вісцеральних м’язів і рухових функцій.
